-
1 засіріти
to become ( gradually) grey; ( про світанок) to dawn -
2 сутність людини
СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ - провідна її риса, властивість, котра вважається "специфічно людською". Від уявлень про позаісторичну С. л. філософія поступово переходить до визнання її культурно-історичної визначеності, намагаючись подолати субстанціалізацію тих властивостей, котрі, як здається, втілюють С.л. (показова щодо цього еволюція філософських уявлень про розум та мислення). Чимало важило визнання того факту, що С.л. функціонує лише у "дійсному людському існуванні" (Маркс). Проте навіть звертання до існування не усуває уповні загрозу редукціоністського витлумачення людини. Це засвідчує вразливість т. зв. есенційних уявлень про людину. Кардинальні уточнення в уявленні про С.л. пов'язані з відкриттям сфери підсвідомого. Доводиться рахуватися з тим, що у глибинному підсвідомому шарові людини "є все - є і первісна людина, є й світ звіра, є також уся історія" (Бердяєв). Відтак людину неможливо звести ні до її технічної подоби homo f aber, ні до раціоналістичної подоби homo sapiens; слід враховувати увесь спектр виявів її життєдіяльності (міф, святкування, танок, спів, екстаз, любов, смерть, надмірність, війну); неприпустимо нехтувати виявами афективності, неврозів, безладдя, випадковості. Дійсна людина виявляє себе, отже, "у діалектиці sapiens - demens ("розумності - нерозумності") (Морен). Гуманістичний психоаналіз обстоює думку, що поняття й С.л. означають не якість і не субстанцію, а одвічну й довічну суперечність, іманентну людському способові буття ("матріархальна" вкоріненість у природу та "патріархальна" виокремленість з неї через соціум і культуру). У сучасному людинознавстві есенційному (сутнісному) підходові до витлумачення людини протистоїть екзистенційний. Екзистенціалістичне уявлення про передування існуванню доповнюється тезою про те, що той, хто визнає людську свободу, має взагалі відмовитися від ідеї сутності на користь існування, воно не "перше", а абсолютне (Нансі). Больнов, посилаючись на Плеснера, обстоює погляд на людську сутність як питання "відкрите" для нових і незавбачуваних відповідей.В. Табачковський -
3 світ
I ч1) ( всесвіт) world; universe; ( суспільство) society; worldвищий світ — society, high life
зовнішній світ — outside/outer world
літературний (спортивний) світ — the literary ( sporting) world
навколишній світ — the world around, surrounding world, outward things
Старий (Новий) світ — the Old ( the New) World
світ мрій — dreamland, dream-world
у всьому світі — in the whole world, all over the world
увесь світ — world at large, whole world, entire world
чотири сторони світу (південь, північ, схід, захід) — four cardinal points
2)вийти у світ (про книгу) — to be published, to come out
пішов на той світ — died; gone to the kingdom come sl
пустити по світу — to beggar, to ruin utterly
внутрішній світ — inward/inner life
потойбічний світ — the other/next world, the beyond
перевернути увесь світ — to move heaven and earth, to turn the world upside down
II чпереселятися в кращий світ (померти) — to leave this world, to go to a better world, to go to the next world
1) див. світло2) див. світанок
См. также в других словарях:
Танок на майдани Конго — ТНМКонґо … Википедия
настати — наставати 1) (про час, пору, явище, подію тощо розпочатися), прийти, приходити; настиг(ну)ти, настигати, наспіти, наспівати, підоспіти, поспіти, поспівати, приспіти, приспівати, пристиг(ну)ти, нахопитися, нахоплятися (розпочатися, поступово… … Словник синонімів української мови
зоріти — зорі/ю, зорі/єш і зорю/, зори/ш, недок. 1) тільки 3 ос., поет. Сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло; світити. || Вкриватися зорями, бути зоряним (про небо). || перен., кому. Вказувати правильний шлях у житті, осявати життя. || перен. Бути… … Український тлумачний словник
запалюватися — ююся, юєшся, недок., запали/тися, палю/ся, па/лишся, док. 1) Починати горіти, спалахувати полум ям; загорятися. || Починати сяяти, світитися. || Починати рожевіти (про небо). || Починатися, наставати (про світанок, ранок, день). 2) перен. Дуже… … Український тлумачний словник
розвиднятися — я/ється і розви/днюватися, юється, недок., розви/днітися, іється і діал. розви/днитися, иться, док. 1) безос.Наставати, наближатися (про світанок); світати. || Розсіюватися, зникати (про темряву). 2) Ставати світлішим, яснішим, краще видним. 3)… … Український тлумачний словник
народжуватися — уюся, уєшся, недок., народи/тися, роджу/ся, ро/дишся, док. 1) З являтися на світ під час пологів. || ким, для чого. Бути призначеним, створеним для чого небудь. 2) перен. З являтися, виникати, створюватися. || Пробуджуватися, охоплювати когось,… … Український тлумачний словник
зазоріти — і/є, док. 1) Почати зоріти, світитися. || Покритися зорями. 2) Настати (про світанок). || безос. Почати розвиднятися, світати … Український тлумачний словник
засвітати — а/є, недок. і док. Починати світати; наступати (про світанок, день). || безос … Український тлумачний словник
розсвітати — а/є, недок., розсвіну/ти, не/; мин. ч. розсві/в, віла/, віло/ і розсвіну/в, ну/ла, ну/ло; док. 1) Ставати світлішим, яснішим із настанням світанку. 2) безос. Наставати (про світанок); світати, розвиднятися … Український тлумачний словник
світати — а/є, недок. 1) Ставати світлішим, яснішим на світанку; розсвітати. 2) безос. Наставати (про світанок); розвиднятися … Український тлумачний словник
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
